Завжди страшно щось починати, еге ж? Особливо, якщо це стосується роботи, особливо роботи програміста. Саме про страхи програміста-новачка ми і поговорили з .NET програмістом Сергієм Чуйко.
- Як довго ти вже в ІТ і як ти туди потрапив?
- В ІТ я працюю вже 2.5 роки, потрапив за покликом серця, так би мовити. Мене завжди цікавили комп’ютери і все, що з ними пов’язано. Спочатку я навчався у коледжі, потім у Львівській Політехніці за спеціальністю “Програмний інженер”. Любив грати в комп’ютерні ігри і подумав “Ого, люблю, то можу ще й робити їх, нічого собі!” (сміється). Мрії розбилися об скелі реальності – в універі я дізнався, що робити компютерні ігри досить складно, до того ж (та-да-та-дааам) цьому не навчають, треба цьому вчитися самостійно вдома і приділяти цьому купу часу, буквально, років! Поки що відклав цю справу у довгий ящик, але, сподіваюсь. колись таки повернутися до цього.
Взагалі, з батьками ще обговорювався варіант навчатися на лікаря (сміється), але мені це було зовсім нецікаво, тому з 16 років, я почав вчитися програмуванню. Вчив Sharp, Web і далі пішло-поїхало.
- З якими страхами ти зіткнувся після того, як закінчив універ і зрозумів, що зараз час шукати роботу?
- Насправді, я пішов на роботу ще навчаючись в Університеті і, звісно, я боявся, що дуже мало знаю і моїх знань буде недостатньо. Навчання навчанням, але реальний досвід – це інше. Ще під час навчання у мене була практика від Універу у одній компанії і коли я її проходив, мене не покидала думка “Я не знаю цього, не знаю того, і тут прогалина”. Разом з тим, я розумів, де саме мені ще потрібно підівчити, чим успішно і займався.
Під час навчання я надсилав резюме у різні компанії, це тривало близько місяця. В кінцевому результаті мені всі відмовили (сміється), бо не було досвіду роботи. І тоді у мене почав розвиватися страх, що зараз я закінчу Універ і нічого не знайду. Але, чорт-забирай, для того, щоб був досвід, треба його десь брати (сміється).
Загалом, після декількох місяців пошуку мене таки взяли на роботу і перших пів року і наново вчився. На щастя, у мене був ментор, який допомагав. Здавалося б, все просто – пиши код, але з’являлося багато підводних каменів, що й не дивно.
Найсмішніше те, що я і не претендував на захмарну зарплату, я погоджувався бути стажером, лише б у мене з’явився досвід.
- Як тоді тобі вдалося потрапити на свою першу роботу?
- Я просто спамив своїм резюме для всіх! І тут мене покликали на співбесіду в компанію і я пройшов! Просто вдача (сміється).
Перших декілька місяців я працював над внутрішнім проектом, потім, мене перевели на клієнта. Я працював не за дуже великі гроші, але я і не за ними йшов – я навчався в Універі, паралельно працював у бажаній сфері, ще й мав заробіток. Що ще треба для студента?
- Освіта має значення?
- Скажу так, коли ти приходиш влаштовуватися на роботу, то всіх цікавить, наскільки ти взагалі в темі сучасних технологій і як їх застосовувати. Якщо у тебе диплом з відзнакою, але ти не знаєш як застосовувати знання на практиці – тебе не візьмуть. Тому, раджу всім йти на курси, тим паче, безкоштовні – там навчають застосовувати знання на практиці, тоді у вас є більший шанс потрапити на роботу у якості стажувальника, або джуніора.
Якщо на співбесіду приходить джуніор, котрий не знає багатьох шляхів вирішення проблеми, але знає один – це ок, ми, як компанія зможемо навчити. Але якщо приходить мідл і так само знає лише один шлях вирішення проблеми – це погано і, швидше за все, йому відмовлять.
- З якими новачками-феноменами ти зустрічався в житті?
- Був один неймовірно цікавий кейс, коли на співбесіду прийшов чоловік 35 років, все життя працював далекобійником і за рік самостійно вивчив бази програмування і у нього вдалося! Це гарний приклад, як треба. А був і інший приклад, коли хлопець після 4-х років Універу, після курсів прийшов на співбесіду і взагалі нічого нее знає. Ось це приклад – як не треба.
- Що тобі допомогло позбутися страхів?
- Відповідь проста – тільки практика. Ти або щось знаєш, або гуглиш. У нашій професії дуже важливо вміти гуглити (сміється). Треба вміти пояснити Гуглу, що ти від нього хочеш і тоді відповідь можна знайти буквально з першого посилання.
І не треба будувати повітряні замки, насправді, коли ти пишеш 1 стрічку коду 3 дні – все не таке вже й веселе і цікаве. У всіх робіт є всілякі цікаві штуки, коли ти прямо гориш, щоб щось зробити, а є і доволі рутинні, коли це просто треба зробити і все.
Ну, і звісно, не здаватися! Якщо ти провалиш співбесіду – це зовсім не погано, це все одно досвід, який тобі допоможе розібратися з тим, на що є попит і чого ти ще не знаєш. У мене є друг, який пройшов близько 20 співбесід за 3 тижні і прямо на декількох листках він собі виписав, що йому ще потрібно вивчити, щоб бути “на розхват”.
Позбувайтеся стереотипу про те, що людина, яка бере у вас інтерв’ю знає все – це не так. У кожного спеціаліста є певні пробіли, які треба заповнювати.
Не нехтуйте безкоштовними курсами тільки через те, що “безкоштовний сир лише у мишоловці”, насправді, безкоштовні курси – це своєрідний рекрутинговий процес, у якому компанія теж зацікавлена.
Ми з радістю готові співпрацювати з молодими спеціалістами, до того ж, ми даємо можливість залучатися на старті проекту – це неймовірний досвід! Ми маємо для вас всі комфортні умови – великий просторий офіс, кухня, безкоштовна кава та печиво, спортзал прямо в офісі, малий теніс, душ, ігрові приставки, бібліотека, окремі мітинг-руми, щасливі години з безлімітним безкоштовним пивом, конкурентна зарплата, індивідуальний план розвитку та дружній колектив! Приходь до нас та розвивайся разом з нами.