Чому помилятися – добре?

Чому помилятися – добре?

Ну що, поговоримо про те, що обговорювати не прийнято – про помилки! Чомусь всі вважають, що це прояв непрофесіоналізму і про таке краще промовчати, тихенько зам’яти. Ніт! Помилятися – ок і треба припинити боятися заявляти про свої помилки, адже саме завдяки помилкам ми найкраще вчимося і запам’ятовуємо. Давайте розбиратися, що таке помилки, які вони бувають та як нарешті позбутися почуття провини та сорому за помилки. Поїхали!

Які помилки існують

  1. Технічні – тут можна очікувати чого завгодно, від неповного розуміння робочих процесів, до навчання користування новими тулзами.
  2. Менеджмент – дуже відповідальна справа, але очевидно, не для всіх підвладна. У менеджменті визнавати помилки чи не найважливіше!
  3. Софт-скіли – вміння грамотно комунікувати та співпрацювати з іншими людьми, тут все не так просто, як у навчанні користування новими тулзами.  

Чому помилки

Ну, по-перше, це весело. Ось ви йдете на кофі-брейк з колегами і починаються веселі історії про чудеса на віражах власного виробництва! “Замість створити нову папку, я видалив всі, що були…”. Так, це неприємно, але виправно і таких дрібних проблем насправді вистачає.

І звісно, як би це банально не звучало, помилки – це повчально. Замість того, аби колекціонувати давні здобутки, аналізуйте свої помилки, які у майбутньому дадуть вам лише нові перемоги, нехай і маленькі.

Мітинги

Погодьтесь, значна частина нашої роботи це мітинги, сінкапи та брейнстормінги. Сто відсотків, у вас була така ситуація, ну, хоча раз – ви сидите на мітингу, вже котру годину поспіль, наприкінці питання “Всім усе зрозуміло?”. Всі дружно кивають головою і ви теж, але вам не все зрозуміло. Ви ж не будете перепитувати, коли всім все зрозуміло! Не треба так – завжди перепитуйте, уточнюйте та аргументуйте. Також можете давати фідбеки, наприклад, якщо ви чогось не зрозуміли на мітінгу один раз, це випадковість, якщо тричі, то це вже закономірність. До того ж, не з вашого боку, а з боку того, хто проводить цей мітинг. Тому залюбки давайте фідбеки у ввічливій формі.

Чому я боюсь визнати свої помилки

Пам’ятаєте вірші напам’ять у школі (в садочку у вас не було вибору:), який ви не вивчили? Потім зауваження у щоденник, потім прочуханка вдома, почуття провини і таки доводиться вчити той вірш. Ви виправдовувались перед вчителькою і вдома перед рідними – вас швидше за все шеймили за помилку. Тому тепер вам важко визнати свою помилку, щоб знову вас не почали соромити і казати “Ну як цього можна не знати?!”. А можна, можна чогось не знати. Запам’ятайте, що ви можете казати ці слова у відповідь.

Висновки

Банально, але “не помиляється той, хто нічого не робить”. Якщо ви помилилися один раз і вже наступного разу робите все вірно, значить ви навчилися приймати і визнавати свої трабли! Ця стаття – не заклик помилятися і ставати на граблі, це спонукання бути сміливішими та дорослішими. Ви більше не у школі чи університеті – двійку не поставлять, батьків не викличуть. Ми зі свого боку допомагаємо своїм працівникам з вирішенням їх проблем, нехай це софт-скіли, менеджерські чи суто технічні. Адже відчуття комфорту у колективі забезпечує довготривалу співпрацю, це те, чого ми прагнемо найбільше – співвідношення задоволеність працівника – наша задоволеність. Якщо ви у пошуках місця роботи з розвинутим рівнем work/life balance, тоді ласкаво просимо на сторінку вакансії та чекатимемо саме на тебе!